МОЇ СИНІ ОКУЛЯРИ 

МОЇ СИНІ ОКУЛЯРИ 

Мої вилазки до цивілізації зараз лише заради зустрічі з невропатологом.

- Шановний, ви переповнені стресом та всілякою нісенітницею. Мабуть, у вас вас замало роботи та нема чим зайнятися. У вас вже пунктик відносно свого здоров'я.

- Можливо, але вуха дзвенять.

- Та  якщо за (мінус) 50 вони у всіх дзвенять. Ви палите?

- Ні, лікарю, але в мене є коти.

– Мда. Зрозуміло. Тоді почнемо. Розправляйте руки, pакрийте очі та уявіть собі щось неприємне.  Уявили?

- Ні. На сон хилить.

- Тримайтесь, це вегетативний тест. Уявіть, так треба

- Вже є  

– Що саме?

- Кішка збита на дорозі.

- Це злить?

- Так, я роздратований .

- Ок, продовжимо, дивимося на мої пальці.

За годину танців шамана навколо мого тіла.

- Мда. Отож підшлункова дає збій, ковидний алкоголізм та самітництво.  Все. Закінчили. З вас півтори. За нагоди з'їжте шматочок сала. Печінка таке полюбляє, як ніяк вона сама складається  на 80% з жиру... вже.

- Невже? Я чув, що з води..

- Все вірно. З води також. Так саме на 80%.  Спробуйте носить сині окуляри. Знімає стрес та психічні навантаження. З вами все буде гуд.

Тридцять хвилин по тому вже на роботі.

- Що трапилося хлопче?  В тебе болісний вигляд...

- Нажаль, але я безнадійний. Є сині окуляри ?

- Дурник, краще поголись.

Авжеж. Починати так під нуль. Відразу після перукаря ще й душ на конспіративній квартирі. У клітці навпроти Чирі та Мася - два моїх амадіна. Вони мають довічне тож поспілкувалися, збираю волю в кулак та поки не пропав запал миттю до банку.

- Доброго дня, я ваш клієнт. Кредит потрібен.

- На які цілі, будьте ласкаві? 

- Ремонт в мене, є майже особняк тож настав час починати нове життя!

- З ким?

- З нею! Мбуть триста тисяч вистачить

- Сподіваюся в у.о.

- Сподіваюся, що ні.

Ще через годину вже рухаюся під захід сонця в потоці автомобілів  у бік своєї дачі. Душа зігрілася в очікуванні неминучої зміни - ще трохи та я вдома, а там всі в зборі. Потрібно встигнути поки сонце не зникло за обрій.   Поспішаю, треба попередити.

- Привіт! Незабаром буду! Що купити?

- Кішка зникла.

- Чого... чого?

В очах вмить все потемніло ... Сука, да відвали з дороги! Знов клятий червоний світлофор! Та нахрен мені сонця захід - кішка зникла !!!!

За півгодини. 

- Як так не вберегли?

- Як ти поїхав, так її немає.

- Це все цигани.

- ?

- Послав їх до біса, а говорили ж не дуркуй.. Зіна, вона така. Вчора вже було ключі від авто зникли, а сьогодні  кішка!  Чарують демони.

Зарядив три кола навколо поселення. Але вже стемніло. Двадцять ділянок та лише три поселенця. Як ніяк вже жовтень.

- Не бачили? А ви не бачили?

- Ви вже питали.

- Якщо щось впаде в очі то я вдома. Може хтось траванув? І звати її не клич бо кішка біла та глухенька..  Біда в мене, ой біда.

"Шановний, ваше життя переповнене стресом - вуха дзвенять та кішки немає. Та носіть вже сині окуляри.."

Дотягнути б до наступного сеансу. Поки що до сусіда. Налий брате чарку.

- В тебе з головою все ок?

- Налий..

- Глянув би, псих, відеонагляд, сам же мені ставив.

- Так! Так! Так!  

Дивлюсь, є архів. Ось він мій кіт, ось кішка, ось дружина, ще авто підозріле,  знову кішка. До години дня кішка є, а після жодного натяку . Що передувало? Де той циган? Хто цей злий чоловік?  Який останній кадр?  Напрямок? 

Стоп! 

Ось воно...

- На паркані навпроти! Але ж там вже нема нікого. Є охорона? Де дробина ? 

П'ять хвилин по тому. 

Перемахнув на ділянку сусіда, вже темінь, ліхтар на допомогу.  Але ж хрень це все! Порожнє. Це точно циган начарував. Навколо пусто.  У кутку двору порожньо. Двері, мабуть комора - теж нічого. Все. Крапка. Біда. Нема кішки...

- Мяу!

Що? Як? Хто? Де? 

- Мяу!

Мати рідна!  Вона!

- Знайшов! Знайшов! Знайшов!

- Психо, пішов би зі своєю кішкою вже спати. Сходи завтра до лікаря.

- З мене вистачить,  вже все є !

" А сині окуляри ?

                               Шановний, ваше життя переповнене .. "

#Garbo Bakher