Кримінальне благодатне

До речі, у кожного патрульного є доступ до бази даних, де  будуть упаковані всі  ваші світлігріхи. Якщо брати скромніше, то це  штрафи та порушення ПДД, але для парного поліцейського  важлива серія, за якою вас намагалися або вже  встигли привабити. Ця  констатація кримінального середовища, в якому ви мешкаєте. Нехай за абсурдністю, зміною клімату або череди років багато з того давно не має сенсу, пам'ять про вашу сутність  Живить і порою навіть більше, ніж ви того заслужили.
Зупиняють ваше авто,  молросін ви фари не додали. Ок. Дуже добре. Але щось  пішла не так і вже переперевіряє жандарм у своєму планшеті  весь ваш життєвий шлях, а подальший сценарій залежатиме від тих нетлямлених записів щодо вашої персони. Мені завжди підмовало попросити, що ж такого видає його ґаджет бо щоразу чує багатозначне подих і мене лагідно відпускали.

Моє сутосерде крохтіння змушує зробити визнання,  чого вже точно немає й бути не може  в  тех БД.

Якось... я...кравив... цукерки. 

Ці диявольські спокуси сталося зі мною в продуктовому магазині поруч із будинком, де проживав. Сердобольний  Свідоцтво простедило, як  запихав я свійпінг через дірку в кишені за прокладку куртки та на виході, зрозуміло, був повністю зігнутий. Відокремився хотів провалитися в безодні — не дай Боже,  про це дізнається мама!  Богкірливий, мама так і не пізнала. Було на той момент мені років  десять і навряд чи  дванадцять. З того часу, мій кримінальний поступ йшов своїм чергою, але червоніти довелося мені лише цього разу. 

А в відділення тодішньої міліції потрапив разом із другом  в найбільш  траурний для країни день. Відповідність невіддільні обстави Бо двоє школярів ужеболіло в бадьорому настрої грали в сніжки  на день черговихкота генсека ЦК КПСС. товаришеві кілька разів вчепили за зухвалість, а мені просто сказали, що я придурок.

Патрульних же в доісторичну епоху стикався лише одного разу. Це бачити тому,  , що був латентним флегматиком, не схильним до щоденного суїциду. Але зловживання алкоголем, ряди своїх друзів із кожним армійським закликом стрімко таяли та розтікалися по країні. На чергових дротах однокласника набрався наголості, познайомитися з дівчиною і з цією місією рвав на дискотеку у свою колишню школу, де того дня гремел випускний. Біда в тому, що  у закотах дворів зустрів місцевого хулігана зі своєю світою й без жодного здорового мислення, цілком ласкаво, вирішив у цієї компашки стріляти сигарет. У відповідь отримав обухом по голові. Дивлячись на своє об'єднане виття, яке продовжила в тій самій манері "а нахрена бити по голові?",  шпана розбіглася і з'явилося два менти. Інакше й не назвати бо, дивлячись на мене, вони просто констатували певний формат взаємин  " та пішли нахер відсідав, у них тут свої розбирання.".

Суд і наслідок пізнав уже в армії. Судили, власне, не мене, а дивана, з яким стався в мене конфуз — навіть драбиною незовні, проте,  15 діб отримав тільки я один.  Непідкорення! Он із комсомолу!
Сейвену раптом неждано стали інкримінувати невстановні відносини. Та й хрон із ним. Не впровадили стегон у ВШК (вища школа, а далі самі продовжуйте.).
На публічну порку зігнати всю частину. Мені дали слово:  -Хочу чи! Зізнаю,мальною,  Простирадло Свійського — наведіть мене!
Але важливо,  що зіткнувся тоді з побутовим слідувачем, той мені і говорить:
- Питання йому представляю, як-от мол хотів те? Знизити штолі або нанестишкоджувач? А що не відповідь, все одне попандос.

Тепер і вам наука, що шукати відповіді краще без підказок слідчого.

Через п'ять років або панчіх понад судили вже мене самого. Валютні операції в особливо великих розмірах. Продав жителям  світле майбутнє, тобто телевізори. Продажі йшли бойко, але інфляція й мешканці копили своє майбутнє зовсім не в національній валюті. По всіх ринках шастали  рейди  контролерів, а улюблене заняття для нововиявленої платопій міліції, зрозуміло, торгівлю за валюту. Зрештою,  попалися:  я, покупець і кольоровий телевізор. Доля телевізора не відома, але нас із покупцем судили. Норми Кутового Кодексу  з часівмальовки прольота ніхто не скасовував, а тому масштаб операції з таких статей  тягнув на всі 15 років стрільця або на худий кінець уранові копальні. Про це не те щобіли, але на той момент була ще 100% грамотність і читати уміліше. Передчувши суворість покарання, метушилися все, крім мене, бо був я тоді студентом і вести переговори про звільнення заложників користю не вмілий. До суда мене тісно супроводжували — сусід у якого знайомийкетник, товариш із органів, що товариші товариша та, власне, сам оперативник. Вимога була  зрозуміло визначити, хто з них має мені допомогти, а я не мав ні досвіду, ні характеру давати мзди, а тому так і добрий до питання Суден, чи що скажете на своє виправдання?  ньот і розставив усе по місцях, говорить,  світ змінився, а закон відстає і зверху давно намотали, що в такій ситуації Стільцем скасовується й покладено тільки штраф. Нумо ж!  У тому й була вся суть —  відвали скрипу в органах, Мінімізації або оперативнику, результат був би один в один,  але кожен  з них, безумовно, заніс би собі в заслугу. Або не так?

А все інше бивальний слідник знайде в  БД "АРМОР" самостійно, не заважатимемо йому.