Матч начинается при любой погоде ...  

МАТЧ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗА БУДЬ ЯКУ ПОГОДУ

Є в мене власний рекорд, його масштаб у Всесвіті навіть особистим назвати обмаль буде та для цілого анклаву аборигенів, той рекорд міг бути епохальним, але згадуємо був він лише двома персонажами - один з яких, природно, я сам та другий ... це наш аксакал Валера.

Кому просто так, кому "дядько Валера", кому "Дід".

У нас КОМАНДА. Складена вона в різні епохи та історія її тягнеться ще з середини 80-х. Наш "ліс" на Жмеринській, що на Борщагівці та в тому Лісі є Поляна! Отож кожну неділю на тій Поляні "баааальшой" футбол! Правила жерсть! Матч за будь-якої погоди, хоч 31 грудня чи 1-го січня на дворі але грати треба до ... 6 голів, в одні ворота .. іного таймінгу мати не маємо . А якщо стартанули дуже стрімко то воротам зміна та від того гра часом перетворювалася на бої без сил, але з правилами з дванадцятої до п'ятої-шостої вечора.

Треба розуміти, що з певного моменту ми грали вже зі файними хокейними воротами які після дбайливо приховували на сусідньому подвір'ї лісника. Умовному воротареві м'яч руками не чіпати, бо інакше від команди пендель та від противника пенальті з центру поля в порожні ворота але по висоті аби не торкнувся мяч поля . Тож враховуючи дистанцію, скажу вам, що класичний пенальті забити на порядок простіше.

Я вже завершив свою кар'єру в сезон буквально перед початком війни. Щось черговий раз клац.,.. хруст та ручкою помахав. Якраз напередодні вибув наш Валера. Та в нього ж вік! Старому було взагалі за 70!

Але! З'являвся він на матчах вже як коментатор та всіх шалено підбадьорював. Ось і мені щоразу пригадував про моє улюблене - було забив всі шість при шести нуль! Звісно жпам'ятаю як після свого фурору тоді Валері на вухо все пояснив, мовляв грав я за двох ... бо в мене народився син! Дід все запам'ятав та роками що разу мені на душу бальзамом пригадував по серед гри .

Безсумнівно, наш Дід був у команді найстаршим, що більш мого вражаючий рекорд. Акуратненький тоненький пас + підтримка всіх та кожного. Він був Капітан нашої команди, бо є класичні речі - чий м'яч той і є капітан та навпаки. Валера мандрує до Поляни з м'ячем та сіткою від ворт отже починаємо Матч !

Моя повага ..

......

Учора зателефонував мені наш капітан нинішній.

"Нема Валери.... немає Діда, .. не прийде вже..."

Їхати мені на Байкове.

Ой..біда.. А сьогодні також неділя .. саме час починати Матч.

Залишуся зі своїми шість нуль вже насамоті ......

Дякую тобі Дід за любов, натхнення, вірність та Команду.

І пробач нас за кожну свою подряпину.